28.08.2015

Скільки вартує кредит для Колгоспу-мільярдера?

21 серпня Європейський банк реконструкції та розвитку заявив про надання кредиту для української аграрної компанії Нібулон. У зв'язку з цим спливло ім'я мільярдера, найбагатшої людини нашої країни і Героя України Олексія Вадатурського. У вузьких колах за ним закріпилася кличка Колгосп-мільярдер. За які такі заслуги найбільша зі світових структур дає гроші приватної української компанії? І яким чином цей мільярдер заробив свої мільярди?
Олексій Вадатурський людина не публічна. Він не любить давати інтерв'ю, не світиться на прийомах і вечірках, не кричить про своє меценатство, не відчиняє арт-центрів і не містить футбольних команд. Хоча він міг би собі це дозволити. Він господар однієї з найуспішніших аграрних компаній під назвою Нібулон. У цієї компанії 45 філій у різних областях України, свій вантажний флот. Компанія контролює близько 70000 гектарів землі, а експортний потенціал зернових Нібулону оцінюється в 4-5 мільйонів тонн, і досягає 20% зернового експорту України. Але, мабуть, є у Олексія Опанасовича причини «Не відсвічувати». А може, він просто дуже скромна людина?
Навряд чи можна назвати скромним людини, яка отримала ордена: Герой України та Володимира, а також купу Почесних грамот і різних «Золотий Меркурій» і «Кращих керівників». За деякими даними в 1970 році він був завербований КДБ і мав кличку «Пахтакор». Прямих доказів цьому немає, в дев'яностих документи мали властивість пропадати. Але факт, що в тих же дев'яностих поєднував керівництво тоді ще відносно невеликою фірмою Нібулон і посаду заступника голови Миколаївського обласного управління хлібопродуктів. Тобто не просто мав свою людину в аграрному істеблішменті, який міг лобіювати його інтереси. Він сам був цим «своєю людиною». Це мрія будь-якого бізнесмена робить гешефт на приватизації колгоспного майна.
У середині 90-х, по всій видимості, необхідність в особистій присутності в держорганах відпала. Швидше за все, це пов'язано з призначенням на посаду спочатку замглави Миколаївського облвиконкому, а потім і на посаду губернатора Миколаївської області Миколи Круглова. Свій зв'язок з ним Вадатурський ніколи не заперечував. І перше приватизоване Олексієм Опанасовича підприємством став колгосп у селі Лідіївка. Його довели до банкрутства і забрали за борги. Надалі компанія поглинула ще близько десятка подібних колгоспів. Зрозуміло, що без допомоги або хоча б мовчазної згоди губернатора такі «операції" не можливі.
Крім того, саме Круглов допоміг Вадатурському придбати 7 гектарів землі у СЕЗ «Миколаїв». До цього приклалася оренда морської акваторії. Був побудований свій термінал з двома зерносховищами. А на території терміналу була відкрита своя, особиста митниця Нібулону. Таким чином, Вадатурський вибудував свою схему - зерно, вирощене в приватизованих ним колгоспах, маючи податкові пільги в СЕЗ, через його термінал і його митницю йшло за кордон. Не дивно, що в 2012 році Олексій Опанасович увійшов до «Золоту сотню» журналу Корреспондент і зайняв у ній 14 місце.
Не так давно процедуру доведення до банкрутства Вадатурський провернув з Миколаївським портом. Він підписав з ним договір про завантаження свого судна. Судну увійти в порт не дала осаду. Начальник порту пропонував розумні виходи із ситуації - завантажити судно на рейді або біля іншого причалу. Але Олексія Опанасовича цікавив не корабель, а весь порт. Порт намагався відбитися, навіть провів днопоглиблювальні роботи на 12 мільйонів гривень. Але це його не врятувало: через Антимонопольний комітет і Господарський суд Києва Нібулон зажадав від Миколаївського порту 120000000 гривень в рахунок відшкодування своїх «збитків». А це, по суті, банкрутство порту. І зрозуміло до кого перейде, а швидше за все, вже перейшло управління ім.
До 2010 року Нібулон якимось чином щасливо уникав будь-яких перевірок. Можливо, чиновники дуже вірили Олексію Опанасовичу. А може справа потужному київському лобі. Вадатурський взагалі любить мати справу з національно «свідомими» політиками. Він дружить з Анатолієм Матвієнко, а звання Герой України він отримав з рук Віктора Ющенка. Коли до влади прийшли «донецькі» у Олексія Вадатурського почалися проблеми. Нібулон у нього намагалися забрати на користь всесильного тоді Юрія Іванющенка. І було за що. Справа в тому, що компанія для відходу від податків використовувала так званий «голландський бутерброд» - гроші переводяться в Голландію, а звідти на офшорні Антильські острови. Крім того, відвантаження зерна компанією вироблялися без відповідних сертифікатів, зерно не перевірялося взагалі, навіть на вміст ГМО. Воно зберігалося в загальній купі, без поділу на класи. У 2010 «лафа» закінчилася, Нібулоном зайнялися компетентні органи, включаючи СБУ.
Але засилля «регіоналів» тривало недовго. А після євромайдан Олексію Панасовичу, мабуть зрозумівши швидкоплинність і мінливість життя, «спонсорував» блок-пости і добровольчі тербати на рідній Миколаївщині. Він навіть обіцяв нагороду за російських диверсантів. Загалом, поводився як Коломойський, тільки особливо не піарився і губернаторську посаду не обіймав.
Сьогодні при владі «правильні» для Олексія Опанасовича люди. Його син, Андрій, який володіє 20% акцій Нібулону - народний депутат, входить до президентського блоку. А значить, в близькій та середній перспективі справи Вадатурського і його компанії підуть в гору. Мабуть це і зрозуміли в Європейському банку і, прорахувавши вигоди, дали гроші цьому непублічному підприємству з темним минулим. Що ж, свій бариш європейці з цього підприємства швидше за все отримають, а гроші, як кажуть, не пахнуть.

"ПРѣСТIЖЪ"

0 comments:

Отправить комментарий